Я перша зізналася тобі у коханні.. майже 22 роки тому.
Ти відповів на це: «Дякую» – і я подумала: «нашим стосункам кінець».
Сьогодні ми обидва навряд чи порахуємо, скільки разів за ці роки вимовили одне одному «люблю».
Тільки ми вдвох з тобою знаємо, чим дається пронести це почуття через два десятиріччя.. Тільки ми вдвох знаємо, що навряд чи зможемо видати посібник з порадами на цю тему, бо ми далеко не ідеальні.
І тільки в нашій пам’яті назавжди закарбується еволюція наших почуттів від від 14 лютого 2004 року, коли єдине, що нас турбувало- це те, щоб в той день не народилася наша донька, і не «забрала» у нас свято … і до сьогодні, коли ти доводиш мені свою любов тим, яким ти став.
Я злюся, що ти залишив мене саму з дітьми та проблемами..і водночас пишаюся твоїм рішенням йти захищати свою країну і нас.
Я прямо зараз пишу цей текст і ображаюся, бо ти вкотре забув, що сьогодні свято «рожевих соплів»…і водночас ржу, бо я б злякалася, якби ти про нього згадав і написав мені вірші)
Я ненавиджу, що, коли ти в Києві, ти постійно на телефонах та в частині… і водночас тихо радію, бо, завдяки вашим з командою успіхам, тебе тепер викликають в підрозділ, і ми можемо знов ходити на побачення)
*Сподіваюсь, ти прочитаєш цей допис, і таки принесеш мені ті квіти ))
Я перша зізналася тобі у коханні.. майже 22 роки тому.
Ти відповів на це: «Дякую» – і я подумала: «нашим стосункам кінець».
Сьогодні ми обидва навряд чи порахуємо, скільки разів за ці роки вимовили одне одному «люблю».
Тільки ми вдвох з тобою знаємо, чим дається пронести це почуття через два десятиріччя.. Тільки ми вдвох знаємо, що навряд чи зможемо видати посібник з порадами на цю тему, бо ми далеко не ідеальні.
І тільки в нашій пам’яті назавжди закарбується еволюція наших почуттів від від 14 лютого 2004 року, коли єдине, що нас турбувало- це те, щоб в той день не народилася наша донька, і не «забрала» у нас свято … і до сьогодні, коли ти доводиш мені свою любов тим, яким ти став.
Я злюся, що ти залишив мене саму з дітьми та проблемами..і водночас пишаюся твоїм рішенням йти захищати свою країну і нас.
Я прямо зараз пишу цей текст і ображаюся, бо ти вкотре забув, що сьогодні свято «рожевих соплів»…і водночас ржу, бо я б злякалася, якби ти про нього згадав і написав мені вірші)
Я ненавиджу, що, коли ти в Києві, ти постійно на телефонах та в частині… і водночас тихо радію, бо, завдяки вашим з командою успіхам, тебе тепер викликають в підрозділ, і ми можемо знов ходити на побачення)
*Сподіваюсь, ти прочитаєш цей допис, і таки принесеш мені ті квіти ))
Я перша зізналася тобі у коханні.. майже 22 роки тому.
Ти відповів на це: «Дякую» – і я подумала: «нашим стосункам кінець».
Сьогодні ми обидва навряд чи порахуємо, скільки разів за ці роки вимовили одне одному «люблю».
Тільки ми вдвох з тобою знаємо, чим дається пронести це почуття через два десятиріччя.. Тільки ми вдвох знаємо, що навряд чи зможемо видати посібник з порадами на цю тему, бо ми далеко не ідеальні.
І тільки в нашій пам’яті назавжди закарбується еволюція наших почуттів від від 14 лютого 2004 року, коли єдине, що нас турбувало- це те, щоб в той день не народилася наша донька, і не «забрала» у нас свято … і до сьогодні, коли ти доводиш мені свою любов тим, яким ти став.
Я злюся, що ти залишив мене саму з дітьми та проблемами..і водночас пишаюся твоїм рішенням йти захищати свою країну і нас.
Я прямо зараз пишу цей текст і ображаюся, бо ти вкотре забув, що сьогодні свято «рожевих соплів»…і водночас ржу, бо я б злякалася, якби ти про нього згадав і написав мені вірші)
Я ненавиджу, що, коли ти в Києві, ти постійно на телефонах та в частині… і водночас тихо радію, бо, завдяки вашим з командою успіхам, тебе тепер викликають в підрозділ, і ми можемо знов ходити на побачення)
*Сподіваюсь, ти прочитаєш цей допис, і таки принесеш мені ті квіти ))
Я перша зізналася тобі у коханні.. майже 22 роки тому.
Ти відповів на це: «Дякую» – і я подумала: «нашим стосункам кінець».
Сьогодні ми обидва навряд чи порахуємо, скільки разів за ці роки вимовили одне одному «люблю».
Тільки ми вдвох з тобою знаємо, чим дається пронести це почуття через два десятиріччя.. Тільки ми вдвох знаємо, що навряд чи зможемо видати посібник з порадами на цю тему, бо ми далеко не ідеальні.
І тільки в нашій пам’яті назавжди закарбується еволюція наших почуттів від від 14 лютого 2004 року, коли єдине, що нас турбувало- це те, щоб в той день не народилася наша донька, і не «забрала» у нас свято … і до сьогодні, коли ти доводиш мені свою любов тим, яким ти став.
Я злюся, що ти залишив мене саму з дітьми та проблемами..і водночас пишаюся твоїм рішенням йти захищати свою країну і нас.
Я прямо зараз пишу цей текст і ображаюся, бо ти вкотре забув, що сьогодні свято «рожевих соплів»…і водночас ржу, бо я б злякалася, якби ти про нього згадав і написав мені вірші)
Я ненавиджу, що, коли ти в Києві, ти постійно на телефонах та в частині… і водночас тихо радію, бо, завдяки вашим з командою успіхам, тебе тепер викликають в підрозділ, і ми можемо знов ходити на побачення)
*Сподіваюсь, ти прочитаєш цей допис, і таки принесеш мені ті квіти ))
Я перша зізналася тобі у коханні.. майже 22 роки тому.
Ти відповів на це: «Дякую» – і я подумала: «нашим стосункам кінець».
Сьогодні ми обидва навряд чи порахуємо, скільки разів за ці роки вимовили одне одному «люблю».
Тільки ми вдвох з тобою знаємо, чим дається пронести це почуття через два десятиріччя.. Тільки ми вдвох знаємо, що навряд чи зможемо видати посібник з порадами на цю тему, бо ми далеко не ідеальні.
І тільки в нашій пам’яті назавжди закарбується еволюція наших почуттів від від 14 лютого 2004 року, коли єдине, що нас турбувало- це те, щоб в той день не народилася наша донька, і не «забрала» у нас свято … і до сьогодні, коли ти доводиш мені свою любов тим, яким ти став.
Я злюся, що ти залишив мене саму з дітьми та проблемами..і водночас пишаюся твоїм рішенням йти захищати свою країну і нас.
Я прямо зараз пишу цей текст і ображаюся, бо ти вкотре забув, що сьогодні свято «рожевих соплів»…і водночас ржу, бо я б злякалася, якби ти про нього згадав і написав мені вірші)
Я ненавиджу, що, коли ти в Києві, ти постійно на телефонах та в частині… і водночас тихо радію, бо, завдяки вашим з командою успіхам, тебе тепер викликають в підрозділ, і ми можемо знов ходити на побачення)
*Сподіваюсь, ти прочитаєш цей допис, і таки принесеш мені ті квіти ))
Я перша зізналася тобі у коханні.. майже 22 роки тому.
Ти відповів на це: «Дякую» – і я подумала: «нашим стосункам кінець».
Сьогодні ми обидва навряд чи порахуємо, скільки разів за ці роки вимовили одне одному «люблю».
Тільки ми вдвох з тобою знаємо, чим дається пронести це почуття через два десятиріччя.. Тільки ми вдвох знаємо, що навряд чи зможемо видати посібник з порадами на цю тему, бо ми далеко не ідеальні.
І тільки в нашій пам’яті назавжди закарбується еволюція наших почуттів від від 14 лютого 2004 року, коли єдине, що нас турбувало- це те, щоб в той день не народилася наша донька, і не «забрала» у нас свято … і до сьогодні, коли ти доводиш мені свою любов тим, яким ти став.
Я злюся, що ти залишив мене саму з дітьми та проблемами..і водночас пишаюся твоїм рішенням йти захищати свою країну і нас.
Я прямо зараз пишу цей текст і ображаюся, бо ти вкотре забув, що сьогодні свято «рожевих соплів»…і водночас ржу, бо я б злякалася, якби ти про нього згадав і написав мені вірші)
Я ненавиджу, що, коли ти в Києві, ти постійно на телефонах та в частині… і водночас тихо радію, бо, завдяки вашим з командою успіхам, тебе тепер викликають в підрозділ, і ми можемо знов ходити на побачення)
*Сподіваюсь, ти прочитаєш цей допис, і таки принесеш мені ті квіти ))
Я перша зізналася тобі у коханні.. майже 22 роки тому.
Ти відповів на це: «Дякую» – і я подумала: «нашим стосункам кінець».
Сьогодні ми обидва навряд чи порахуємо, скільки разів за ці роки вимовили одне одному «люблю».
Тільки ми вдвох з тобою знаємо, чим дається пронести це почуття через два десятиріччя.. Тільки ми вдвох знаємо, що навряд чи зможемо видати посібник з порадами на цю тему, бо ми далеко не ідеальні.
І тільки в нашій пам’яті назавжди закарбується еволюція наших почуттів від від 14 лютого 2004 року, коли єдине, що нас турбувало- це те, щоб в той день не народилася наша донька, і не «забрала» у нас свято … і до сьогодні, коли ти доводиш мені свою любов тим, яким ти став.
Я злюся, що ти залишив мене саму з дітьми та проблемами..і водночас пишаюся твоїм рішенням йти захищати свою країну і нас.
Я прямо зараз пишу цей текст і ображаюся, бо ти вкотре забув, що сьогодні свято «рожевих соплів»…і водночас ржу, бо я б злякалася, якби ти про нього згадав і написав мені вірші)
Я ненавиджу, що, коли ти в Києві, ти постійно на телефонах та в частині… і водночас тихо радію, бо, завдяки вашим з командою успіхам, тебе тепер викликають в підрозділ, і ми можемо знов ходити на побачення)
*Сподіваюсь, ти прочитаєш цей допис, і таки принесеш мені ті квіти ))
Останнім часом мене не покидає відчуття, що світ поглинає темрява. Всі щілини, через які я бачила світло надії, стають вужчими..
Я розмірковую багато над тим, що сьогодні є надією для мене? Бо донедавна нею була віра в те, що все буде добре.
Сьогодні ж моя надія- це віра в те, що все, що ми робимо зараз, ми робимо не дарма… Kyiv, Ukraine
Останнім часом мене не покидає відчуття, що світ поглинає темрява. Всі щілини, через які я бачила світло надії, стають вужчими..
Я розмірковую багато над тим, що сьогодні є надією для мене? Бо донедавна нею була віра в те, що все буде добре.
Сьогодні ж моя надія- це віра в те, що все, що ми робимо зараз, ми робимо не дарма… Kyiv, Ukraine
Останнім часом мене не покидає відчуття, що світ поглинає темрява. Всі щілини, через які я бачила світло надії, стають вужчими..
Я розмірковую багато над тим, що сьогодні є надією для мене? Бо донедавна нею була віра в те, що все буде добре.
Сьогодні ж моя надія- це віра в те, що все, що ми робимо зараз, ми робимо не дарма… Kyiv, Ukraine
Останнім часом мене не покидає відчуття, що світ поглинає темрява. Всі щілини, через які я бачила світло надії, стають вужчими..
Я розмірковую багато над тим, що сьогодні є надією для мене? Бо донедавна нею була віра в те, що все буде добре.
Сьогодні ж моя надія- це віра в те, що все, що ми робимо зараз, ми робимо не дарма… Kyiv, Ukraine
Сьогодні тобі виповнилось 20 років, моя єдина й неповторна Нана❤️ Я люблю тебе! Люблю сильно й безмежно. І бажаю лише щасливої долі!
Перевірено..
07.02.2024
russia attacked Ukrainian cities by 67 missiles..
Photos credit @dsns_ukraine @libkos @mvs_ua Ukraine Україна
07.02.2024
russia attacked Ukrainian cities by 67 missiles..
Photos credit @dsns_ukraine @libkos @mvs_ua Ukraine Україна
07.02.2024
russia attacked Ukrainian cities by 67 missiles..
Photos credit @dsns_ukraine @libkos @mvs_ua Ukraine Україна
07.02.2024
russia attacked Ukrainian cities by 67 missiles..
Photos credit @dsns_ukraine @libkos @mvs_ua Ukraine Україна
07.02.2024
russia attacked Ukrainian cities by 67 missiles..
Photos credit @dsns_ukraine @libkos @mvs_ua Ukraine Україна
Діти- це найлегша здобич для злочинців в інтернеті.
Згідно з останніми дослідженнями, є декілька основних загроз, що стали найбільш поширеними в інтернеті для дітей за останній рік. Одна них – це використання штучного інтелекту (АІ) та технології «ДіпФейк»: генеративні можливості штучного інтелекту дозволяють створювати фото та відео сексуального насильства та експлуатації неповнолітніх без їхньої участі.
Крім того, загальна кількість випадків сексуальних злочинів над дітьми зростає: останні чотири роки кількість повідомлень про грумінг в інтернеті зросла на 80%.
Сьогодні, в Міжнародний день безпечного інтернету, я пропоную ще раз зауважити, що ми можемо зробити, щоб убезпечити наших дітей:
1. Час без гаджета. Це традиція, за якою в родині впроваджується час / місце / подія (як от вечеря), проведена повністю офлайн. Звичайно, правило має стосуватися не лише дітей, а й дорослих. Це час, коли сім’я не відволікається на телефони та планшети, а проводить час виключно разом.
2. Сімейна угода – це спосіб, як в ігровій формі можна встановити спеціальні правила для використання гаджетів у сім’ї. Підпишіть із дитиною “Сімейну угоду” про правила користування інтернетом.
Приклад такої угоди можна знайти на сайті #stop_sexтинг.
3. Регулярні розмови з дитиною про небезпеку спілкування з незнайомцями у мережі. Важливо навчити дитину, що у мережі потрібно спілкуватися лише з тими людьми, яких вона знає у реальному житті.
Ви можете звернутися за допомогою щодо онлайн-ризиків для дітей на Урядову консультаційну лінію з питань безпеки дітей в інтернеті 1545 (3)
або в чат-бот в телеграм @online_kids_bot.
Нехай для наших дітей стане нормою спілкуватися з нами про екологічність спілкування з людьми офлайн та онлайн.
Бажаю нам та нашим дітям безпечного інтернету!
Моя пристрасть до якісних серіалів дедалі більше отримує «подарунки» у вигляді українських картин. І як же я тішуся, коли їх розміщує у себе одна з найвідоміших платформ світу Netflix.
Там я і подивилась «Перші дні» – серіал, який просто пробив мене: повернув в ті переживання початку вторгнення, від яких досі холоне кров. Але я вважаю, що такі фільми потрібно і знімати, і дивитися, і показувати світу – це історія українців назавжди.
Такі різні долі показані в «Перших днях» – але всі об’єднані відвагою, мужністю і готовністю боротися і захищати свою сім’ї та країну.
Ось лише один з сюжетів, який зачепив мене: історія одностатевої пари, де під час повномасштабного вторгнення одна з мам залишається працювати в лікарні, а інша хоче вивезти сина закордон та боїться через відсутність всіх документів. І в такий непростий час, вона змушена тримати все під контролем і залишатися сильною, щоб заспокоювати сина.
А скільки таких історій трапилося в реальному житті – важко і гірко уявляти. Скільки складних рішень довелося прийняти. І, на жаль, ще доведеться.
Словом, рекомендую!
Ті, хто не має Netflix, ви зможете подивитися серіал на «1+1» вже сьогодні та завтра о 22:15.
*Проєкт створено за підтримки Агентства США з Міжнародного Розвитку (USAID).
Хто вже подивися, діліться думками- цікаво яка з історій зачепила саме вас.
Моя пристрасть до якісних серіалів дедалі більше отримує «подарунки» у вигляді українських картин. І як же я тішуся, коли їх розміщує у себе одна з найвідоміших платформ світу Netflix.
Там я і подивилась «Перші дні» – серіал, який просто пробив мене: повернув в ті переживання початку вторгнення, від яких досі холоне кров. Але я вважаю, що такі фільми потрібно і знімати, і дивитися, і показувати світу – це історія українців назавжди.
Такі різні долі показані в «Перших днях» – але всі об’єднані відвагою, мужністю і готовністю боротися і захищати свою сім’ї та країну.
Ось лише один з сюжетів, який зачепив мене: історія одностатевої пари, де під час повномасштабного вторгнення одна з мам залишається працювати в лікарні, а інша хоче вивезти сина закордон та боїться через відсутність всіх документів. І в такий непростий час, вона змушена тримати все під контролем і залишатися сильною, щоб заспокоювати сина.
А скільки таких історій трапилося в реальному житті – важко і гірко уявляти. Скільки складних рішень довелося прийняти. І, на жаль, ще доведеться.
Словом, рекомендую!
Ті, хто не має Netflix, ви зможете подивитися серіал на «1+1» вже сьогодні та завтра о 22:15.
*Проєкт створено за підтримки Агентства США з Міжнародного Розвитку (USAID).
Хто вже подивися, діліться думками- цікаво яка з історій зачепила саме вас.
Страхи та рішучість в мені живуть пліч-о-пліч. Слабкість та сила тримаються за руки..
Фото @kvitka.photo
Стиль @tanya.kozubova
Макіяж @my.shura
Зачіска @danlhair
Секс в довготривалих стосунках — куди він зникає? Та чи дійсно з роками меншає пристрасть?
Сьогодні поговоримо про це в новому випуску ебаут 🔥
Наша гостя, ведуча та громадська діячка Маша Єфросиніна (@mashaefrosinina), у шлюбі 21 рік.
У цьому епізоді вона розповість, як секс врятував її стосунки під час кризи.
А ще вона знає, як не втратити цікавість до партнера крізь роки!
Також запитали сексологиню Устину Диковенко (@sexology_matter), що ж відбувається з сексом у довготривалих стосунках, де шукати ніжність і пристрасть та як дослідити свою сексуальність 🫦
Зустрінемось з @motrichka, @nati.gresko i @shalmaza сьогодні о 19:00 на нашому ютуб-каналі ❤️
Дякуємо за гостинність @creative.states 🥂
Ще один тиждень промайнув..
В ньому було багато емоцій та подій ..
*для найуважніших є навіть трохи спойлер від скорих новин @mashsh.wear 😉
#randomphotos