Taras Tsymbaliuk Instagram – У мене була чудова Бабуся Люба…
Ніколи не зайвим буде підкреслити, що у онуків з бабусями та дідусями – особливий звʼязок!
Якось він так подвійно щирий і окутаний особливою, безмірною любовʼю.. – я не став виключенням…
Один з синонімів до слова «дитинство» – «безтурботність»… Але, якщо вникати, чому так складається, то одразу повстануть могутні постаті, котрі цю безтурботність для нас створили – батьки, бабусі та дідусі… і низький їм уклін! Бо, друзі, вони за це платять, перманентно жертвучи своїми інтересами…
Я без усіляких перебільшень себе іноді ненавиджу за ситуацію, де міцно завинив, і буду це в собі носити все життя…
Впевнений, щось подібне є у кожного : думка, котра, знаєте, час від часу ніби тарган крізь щілини пробирається у твою голову… роками… ти можеш про це згадати на вечірці, в кадрі… та будь-де…
В маленьких містах місця, де тусується народ, як правило, можна перелічити на пальцях однієї руки…
Для вокзальского району Корсуня був, власне, вокзал…
То було культовим місцем і для моєї Бабусі, котра після 80 років почала мати відчутні проблеми з ходьбою. Вже не згадаю її діагноз, але ближче до свого заходу сонця, більшість часу вона проводила у горизонталі… Хоча, разом з тим, це їй ще кілька років не заважало розпитувати у нас, як там справи на вокзалі, що там чути…
Році у 14му мені прийшла в голову думка : тре купити Бабусі інвалідний візок, щоб можна було її возити на вокзальну площу! Ото, думаю, буде їй радість…
Бурхливе студенство? Особисте життя? Безкінечний столичний рух? – я тоді, памʼятаю, шукав тисячі відмазок, щоб якось виправдати свій пройоб… нєа, нічого органічно не вкладалося на шальки терезів, щоб якось це урівноважити… Нічогісінько…
В 15 році нашої Бабусі не стало. Я так і не купив той довбаний візок, бо для цього діла, як виявилося, я був «сильно зайнятий»…
Це один з найнеприємніших моментів мого життя, коли я відчутно збагнув, що я геть невірно розставив пріоритети…
Бабуся, вибач…
Люди, найкраща життєва мораль чи висновок формується на власному досвіді. Гортайте іноді сторінки прожитого, хоча б по діагоналі… Бо там завжди буде від чого відштовхуватися… | Posted on 17/Mar/2024 13:33:06
