Твої КРИЛА 🪽 дають СИЛУ! @lina_kostenko.ua 💙💛 @fursa.oksana 💙💛 Богдан Ступка🙏🪽
Твої КРИЛА 🪽 дають СИЛУ! @lina_kostenko.ua 💙💛 @fursa.oksana 💙💛 Богдан Ступка🙏🪽
Твої КРИЛА 🪽 дають СИЛУ! @lina_kostenko.ua 💙💛 @fursa.oksana 💙💛 Богдан Ступка🙏🪽
«І, Ось Так!»🫦🖤 📸 @maslovskiy.raw
«І, Ось Так!»🫦🖤 📸 @maslovskiy.raw
«І, Ось Так!»🫦🖤 📸 @maslovskiy.raw
«І, Ось Так!»🫦🖤 📸 @maslovskiy.raw
Foto @maslovskiy.raw
Foto @maslovskiy.raw
Foto @maslovskiy.raw
Foto @maslovskiy.raw
Наталочко! Безмежно дякую тобі за те, що ти завітала до нас на прем’єру «від.чай.душно» 🙏🏻 Дякую тобі за теплі слова, за підтримку і величезну любов! Люблю. Люблю. Люблю. ❤️❤️❤️ @natalia_vasko_official
Українського режисера, драматурга, актора та засновника модерного українського театру Леся Курбаса зіграв актор Станіслав Сукненко. Він родоначальник українського сучасного театру, “метод Курбаса” є одним з глибинних методів роботи актора над роллю. Всі ми знаємо Курбаса завдяки театру “Березіль”, але його особистість дуже багатогранна — він знав 8 іноземних мов, став засновником 6 театрів та став першим на той час, хто отримав Паризьку театральну відзнаку. Театр “Березіль” славився експериментальними та новаторськими пошуками і далеко не всім була зрозуміла філософська творчість Леся, тож глядачі не завжди позитивно реагували на його вистави. Курбас прагнув поєднати українські традиції з передовими формами європейського авангарду. Він мріяв вільно виявляти своє мистецтво перед світом, але, на жаль, став жертвою репресій. З осені 1926 року театр “Березіль” під керівництвом Леся Курбаса працює в Харкові. Він збирає навколо себе інтелектуалів, естетів і лівих радикалів, створюючи потужне мистецьке оточення. У театрі він ставив такі вистави як “Мина Мазайло”, “Мартин Боруля”, “97”, “Народний Малахій”, “За двома зайцями” та багато інших. У цей період Лесь Курбас проживав на п’ятому поверсі в будинку “Слово”. Він був відділений від звичайного життя, поглиблений у світ літератури. Жив він у повній аскезі, не знаходячи задоволення в простих розвагах. Улюбленим видом відпочинку для режисера були прогулянки, також любив пити біле вино та закусувати напій солоним мигдалем. З цікавих фактів — Курбас був одним з найперших в будинку “Слово”, у кого було радіо. У 1933 році Курбаса звільняють з посади керівника театру. Відчуваючи небезпеку з боку влади, режисер вирішує переїхати до Москви, де знаходить роботу в одному з театрів. Але в той же рік його арештовують і відправляють у виправні табори на п’ять років. Навіть у засланні Курбас не припиняє свою творчість — він створює близько десяти вистав. У 1937 році його, разом з колегою Миколою Кулішем, розстрілюють на Соловках. У фільмі ми відтворили унікальний епізод з постановки музичного ревю “Алло, на хвилі 477!”, який ви зможете побачити в кіно з 9 травня.
Українського режисера, драматурга, актора та засновника модерного українського театру Леся Курбаса зіграв актор Станіслав Сукненко. Він родоначальник українського сучасного театру, “метод Курбаса” є одним з глибинних методів роботи актора над роллю. Всі ми знаємо Курбаса завдяки театру “Березіль”, але його особистість дуже багатогранна — він знав 8 іноземних мов, став засновником 6 театрів та став першим на той час, хто отримав Паризьку театральну відзнаку. Театр “Березіль” славився експериментальними та новаторськими пошуками і далеко не всім була зрозуміла філософська творчість Леся, тож глядачі не завжди позитивно реагували на його вистави. Курбас прагнув поєднати українські традиції з передовими формами європейського авангарду. Він мріяв вільно виявляти своє мистецтво перед світом, але, на жаль, став жертвою репресій. З осені 1926 року театр “Березіль” під керівництвом Леся Курбаса працює в Харкові. Він збирає навколо себе інтелектуалів, естетів і лівих радикалів, створюючи потужне мистецьке оточення. У театрі він ставив такі вистави як “Мина Мазайло”, “Мартин Боруля”, “97”, “Народний Малахій”, “За двома зайцями” та багато інших. У цей період Лесь Курбас проживав на п’ятому поверсі в будинку “Слово”. Він був відділений від звичайного життя, поглиблений у світ літератури. Жив він у повній аскезі, не знаходячи задоволення в простих розвагах. Улюбленим видом відпочинку для режисера були прогулянки, також любив пити біле вино та закусувати напій солоним мигдалем. З цікавих фактів — Курбас був одним з найперших в будинку “Слово”, у кого було радіо. У 1933 році Курбаса звільняють з посади керівника театру. Відчуваючи небезпеку з боку влади, режисер вирішує переїхати до Москви, де знаходить роботу в одному з театрів. Але в той же рік його арештовують і відправляють у виправні табори на п’ять років. Навіть у засланні Курбас не припиняє свою творчість — він створює близько десяти вистав. У 1937 році його, разом з колегою Миколою Кулішем, розстрілюють на Соловках. У фільмі ми відтворили унікальний епізод з постановки музичного ревю “Алло, на хвилі 477!”, який ви зможете побачити в кіно з 9 травня.
Українського режисера, драматурга, актора та засновника модерного українського театру Леся Курбаса зіграв актор Станіслав Сукненко. Він родоначальник українського сучасного театру, “метод Курбаса” є одним з глибинних методів роботи актора над роллю. Всі ми знаємо Курбаса завдяки театру “Березіль”, але його особистість дуже багатогранна — він знав 8 іноземних мов, став засновником 6 театрів та став першим на той час, хто отримав Паризьку театральну відзнаку. Театр “Березіль” славився експериментальними та новаторськими пошуками і далеко не всім була зрозуміла філософська творчість Леся, тож глядачі не завжди позитивно реагували на його вистави. Курбас прагнув поєднати українські традиції з передовими формами європейського авангарду. Він мріяв вільно виявляти своє мистецтво перед світом, але, на жаль, став жертвою репресій. З осені 1926 року театр “Березіль” під керівництвом Леся Курбаса працює в Харкові. Він збирає навколо себе інтелектуалів, естетів і лівих радикалів, створюючи потужне мистецьке оточення. У театрі він ставив такі вистави як “Мина Мазайло”, “Мартин Боруля”, “97”, “Народний Малахій”, “За двома зайцями” та багато інших. У цей період Лесь Курбас проживав на п’ятому поверсі в будинку “Слово”. Він був відділений від звичайного життя, поглиблений у світ літератури. Жив він у повній аскезі, не знаходячи задоволення в простих розвагах. Улюбленим видом відпочинку для режисера були прогулянки, також любив пити біле вино та закусувати напій солоним мигдалем. З цікавих фактів — Курбас був одним з найперших в будинку “Слово”, у кого було радіо. У 1933 році Курбаса звільняють з посади керівника театру. Відчуваючи небезпеку з боку влади, режисер вирішує переїхати до Москви, де знаходить роботу в одному з театрів. Але в той же рік його арештовують і відправляють у виправні табори на п’ять років. Навіть у засланні Курбас не припиняє свою творчість — він створює близько десяти вистав. У 1937 році його, разом з колегою Миколою Кулішем, розстрілюють на Соловках. У фільмі ми відтворили унікальний епізод з постановки музичного ревю “Алло, на хвилі 477!”, який ви зможете побачити в кіно з 9 травня.
Поета Володимира Сосюру зіграв український актор та режисер Андрій Май. Всі ми знаємо Сосюру завдяки віршу “Любіть Україну!”. Він написав цей вірш під час Другої світової війни і зараз, під час повномасштабного вторгнення, цей вiрш набув другого дихання та став візитівкою сучасної України. Більшість тогочасних письменників пройшли громадянську війну. Володимир Сосюра брав участь в Українській революції в Армії УНР, пізніше перебував у Червоній армії. Впродовж часу, коли Сосюра жив у в будинку “Слово”, у нього часто ставалися психічні розлади. Митець був пацієнтом психіатричної лікарні, що в результаті його і врятувало від розстрілу. У 1930 році письменник сказав: “Два Володьки було у мені, що змагались на грані безодні: той за Вчора, а той за Сьогодні”. Як з’ясувалося вже в часи незалежної України, багато дружин письменників співпрацювали з НКВД, і друга дружина Сосюри — Марія Данилова, яку він називав “Муркою”, теж була в їх числі. У 1942 році Сосюра дізнався, що Марія, як агент НКВС мусила доносити на нього та його знайомих, однак не покинув її. У 1949 році Марію засудили на 10 років за розголошення державної таємниці і заслали до Казахстану. Про дружину Володимира ми обов’язково ще розкажемо, а поки напишіть в коментарях, чи є схожість між актором та письменником? 👇🏻
Поета Володимира Сосюру зіграв український актор та режисер Андрій Май. Всі ми знаємо Сосюру завдяки віршу “Любіть Україну!”. Він написав цей вірш під час Другої світової війни і зараз, під час повномасштабного вторгнення, цей вiрш набув другого дихання та став візитівкою сучасної України. Більшість тогочасних письменників пройшли громадянську війну. Володимир Сосюра брав участь в Українській революції в Армії УНР, пізніше перебував у Червоній армії. Впродовж часу, коли Сосюра жив у в будинку “Слово”, у нього часто ставалися психічні розлади. Митець був пацієнтом психіатричної лікарні, що в результаті його і врятувало від розстрілу. У 1930 році письменник сказав: “Два Володьки було у мені, що змагались на грані безодні: той за Вчора, а той за Сьогодні”. Як з’ясувалося вже в часи незалежної України, багато дружин письменників співпрацювали з НКВД, і друга дружина Сосюри — Марія Данилова, яку він називав “Муркою”, теж була в їх числі. У 1942 році Сосюра дізнався, що Марія, як агент НКВС мусила доносити на нього та його знайомих, однак не покинув її. У 1949 році Марію засудили на 10 років за розголошення державної таємниці і заслали до Казахстану. Про дружину Володимира ми обов’язково ще розкажемо, а поки напишіть в коментарях, чи є схожість між актором та письменником? 👇🏻
Поета Володимира Сосюру зіграв український актор та режисер Андрій Май. Всі ми знаємо Сосюру завдяки віршу “Любіть Україну!”. Він написав цей вірш під час Другої світової війни і зараз, під час повномасштабного вторгнення, цей вiрш набув другого дихання та став візитівкою сучасної України. Більшість тогочасних письменників пройшли громадянську війну. Володимир Сосюра брав участь в Українській революції в Армії УНР, пізніше перебував у Червоній армії. Впродовж часу, коли Сосюра жив у в будинку “Слово”, у нього часто ставалися психічні розлади. Митець був пацієнтом психіатричної лікарні, що в результаті його і врятувало від розстрілу. У 1930 році письменник сказав: “Два Володьки було у мені, що змагались на грані безодні: той за Вчора, а той за Сьогодні”. Як з’ясувалося вже в часи незалежної України, багато дружин письменників співпрацювали з НКВД, і друга дружина Сосюри — Марія Данилова, яку він називав “Муркою”, теж була в їх числі. У 1942 році Сосюра дізнався, що Марія, як агент НКВС мусила доносити на нього та його знайомих, однак не покинув її. У 1949 році Марію засудили на 10 років за розголошення державної таємниці і заслали до Казахстану. Про дружину Володимира ми обов’язково ще розкажемо, а поки напишіть в коментарях, чи є схожість між актором та письменником? 👇🏻
Художника Василя Седляра зіграв актор театру та кіно Остап Дзядек. Василь Седляр був учнем відомого митця Михайла Бойчука. Його називали “найвидатнішим послідовником школи Бойчука”. Седляр відомий тим, що створив ілюстрації до “Кобзаря” Тараса Шевченка 1931 та 1933 років, які майже вісім десятиліть залишалися невідомими та недоступними. Під час навчання в Українській державній академії мистецтв скромний Василь зійшовся з однокурсницею Оксаною Павленко. Обоє селянські діти, обоє не мислили дня без творчості. Оксана писала про Седляра: “Був молодий, зухвалий, беручкий, …а малював легко й швидко”. Василь та Оксана сплачували за кооперативну квартиру у будинку «Слово» та уявляли, як переїдуть на вулицю Червоних Письменників, 5, у другий під’їзд, на п’ятий поверх, у квартиру №26. Седляр експонував власні твори на республіканських, всесоюзних і міжнародних художніх виставках. У зоряний 1928 рік був запрошений на Бієнале у Венецію. Одинадцять українських художників, переважно бойчукістів потрапили тоді на Бієнале. Популярність і вплив накликали заздрість і доноси колег-художників. 26 листопада 1936 року у квартирі будинку “Слово” Василя заарештували. Для допитів його перевезли з Харкова до Києва. 13 липня 1937 року Седляра було засуджено до розстрілу. Того ж дня художника розстріляли у підвалі київського Жовтневого палацу разом із його вчителем Михайлом Бойчуком, Іваном Падалкою, Іваном Липківським та Іваном Орлом-Орленком.
Художника Василя Седляра зіграв актор театру та кіно Остап Дзядек. Василь Седляр був учнем відомого митця Михайла Бойчука. Його називали “найвидатнішим послідовником школи Бойчука”. Седляр відомий тим, що створив ілюстрації до “Кобзаря” Тараса Шевченка 1931 та 1933 років, які майже вісім десятиліть залишалися невідомими та недоступними. Під час навчання в Українській державній академії мистецтв скромний Василь зійшовся з однокурсницею Оксаною Павленко. Обоє селянські діти, обоє не мислили дня без творчості. Оксана писала про Седляра: “Був молодий, зухвалий, беручкий, …а малював легко й швидко”. Василь та Оксана сплачували за кооперативну квартиру у будинку «Слово» та уявляли, як переїдуть на вулицю Червоних Письменників, 5, у другий під’їзд, на п’ятий поверх, у квартиру №26. Седляр експонував власні твори на республіканських, всесоюзних і міжнародних художніх виставках. У зоряний 1928 рік був запрошений на Бієнале у Венецію. Одинадцять українських художників, переважно бойчукістів потрапили тоді на Бієнале. Популярність і вплив накликали заздрість і доноси колег-художників. 26 листопада 1936 року у квартирі будинку “Слово” Василя заарештували. Для допитів його перевезли з Харкова до Києва. 13 липня 1937 року Седляра було засуджено до розстрілу. Того ж дня художника розстріляли у підвалі київського Жовтневого палацу разом із його вчителем Михайлом Бойчуком, Іваном Падалкою, Іваном Липківським та Іваном Орлом-Орленком.
Художника Василя Седляра зіграв актор театру та кіно Остап Дзядек. Василь Седляр був учнем відомого митця Михайла Бойчука. Його називали “найвидатнішим послідовником школи Бойчука”. Седляр відомий тим, що створив ілюстрації до “Кобзаря” Тараса Шевченка 1931 та 1933 років, які майже вісім десятиліть залишалися невідомими та недоступними. Під час навчання в Українській державній академії мистецтв скромний Василь зійшовся з однокурсницею Оксаною Павленко. Обоє селянські діти, обоє не мислили дня без творчості. Оксана писала про Седляра: “Був молодий, зухвалий, беручкий, …а малював легко й швидко”. Василь та Оксана сплачували за кооперативну квартиру у будинку «Слово» та уявляли, як переїдуть на вулицю Червоних Письменників, 5, у другий під’їзд, на п’ятий поверх, у квартиру №26. Седляр експонував власні твори на республіканських, всесоюзних і міжнародних художніх виставках. У зоряний 1928 рік був запрошений на Бієнале у Венецію. Одинадцять українських художників, переважно бойчукістів потрапили тоді на Бієнале. Популярність і вплив накликали заздрість і доноси колег-художників. 26 листопада 1936 року у квартирі будинку “Слово” Василя заарештували. Для допитів його перевезли з Харкова до Києва. 13 липня 1937 року Седляра було засуджено до розстрілу. Того ж дня художника розстріляли у підвалі київського Жовтневого палацу разом із його вчителем Михайлом Бойчуком, Іваном Падалкою, Іваном Липківським та Іваном Орлом-Орленком.
Вірш “Пісня трампа”👇🏻 Я знаю — як виростеш — будеш питати — хто таки справді був твій маленький батько — і може ти й тоді мене не будеш знати — і може не дійде до тебе про мене згадка. І може ти мене любить не будеш — може й тобі я буду незрозумілий і чужий — може й тоді коло тебе будуть ці самі люди — і тобі буде неясно — навіщо я жив. І може тобі про мене розкажуть — і ти будеш лаяти мене за деякі гріхи — а зараз мене ніхто не розважить бо не знаю я — чи будеш — як зараз — мене любить ти. Я не знаю — чи мені довго жить зосталося — і я не винен, що моя путь важка— але я знаю, що за оці гріхи моє життя змагалося — і що зараз мене зрозуміла б тільки ти — моя дочка! Вірш читає український актор Геннадій Попенко, саме він зіграв футуриста Михайля Семенка у фільмі “Будинок “Слово”. Нескінчений роман” 🎥 Це перший український художній фільм про поетів та письменників “Розстріляного відродження”, які жили в славнозвісному харківському будинку “Слово”. Стрічку ви зможете переглянути у кіно з 9 травня. Також у вас є можливість виграти квитки на унікальний показ фільму, який відбудеться 13 травня, та поспілкуватися з творчою групою 🎫 Умови дуже прості 👇🏻 🎫 Опублікуйте stories або reels з записом свого вірша або вірша одного з представників “Розстріляного Відродження”. Бажано, щоб відео було чорно-білим, так ти зможеш передати атмосферу 30-х років 20 століття. 🎫 Обовʼязково відмітьте сторінку @budynok.slovo та @virsh.ua 🎫 Підпишіться на сторінку @budynok.slovo та @virsh.ua ✨ Всього буде 10 квитків. Розіграш триватиме до 11.05, а вже 13.05 переможці зможуть відвідати покази в різних містах України та поспілкуватися з творчою групою. Ще більше деталей на сторінці @budynok.slovo 😌 Дякуємо за допомогу у зйомці “Signature Art Production” @sapartua і громадській організації “Право Обирати” @pravo.obyraty 🙏🏻
Ми забрали тебе з притулку у Гостомелі, після знищення Каховського… дуже слабенький, але життєрадісний і кумедний…🙃🐈⬛ Жан. ЖанЖанКажан🦇, тобі Pік!🎁🐈⬛! 💕любимо тебе, сильно-сильно! 💕 Дякуємо лікарю @zoolux.clinic @vi_svitan Світан Вікторії Олександрівні 🐈⬛🐈🐕🦺🐕
Читай вірші, записуй відео — вигравай квитки 🎫 Хочеш виграти квиток та потрапити 13 травня на особливий показ фільму “Будинок “Слово”. Нескінчений роман”? Мати змогу поспілкуватися з творчою групою й стати частиною великої події для українського кіно? 🎥 Тоді бери участь у розіграші квитків, умови дуже прості 👇🏻 🎫 Опублікуй stories або reels з записом свого вірша або вірша одного з представників “Розстріляного Відродження”. Бажано, щоб відео було чорно-білим, так ти зможеш передати атмосферу 30-х років 20 століття. 🎫 Обовʼязково відміть сторінку @budynok.slovo та @virsh.ua. На час розіграшу твій профіль має бути відкритим. 🎫 Підпишись на сторінку @budynok.slovo, @virsh.ua ✨ Всього буде 10 квитків. Ми подаруємо по одному квитку кожному переможцю. Розіграш триватиме до 11.05, а вже 13.05 переможці зможуть відвідати покази в різних містах України та поспілкуватися з творчою групою. Результати ми оголосимо 11.05 о 18:00 на нашій сторінці в Instagram. Став в коментарях, якщо будеш брати участь, і чекаємо на твою творчість 😌