ЗРАДА починається з нас. З моменту коли ми починаємо засуджувати дії тих людей, на рішеннях яких все тримається. Президента і Головнокомандувача воюючої країни. Ми не маємо право робити це публічно, в нас немає повноважень і інформації аналізувати їх дії. Зрада починається з моменту, коли ми починаємо ділитися інформацією, яка викликає в нас сильні емоції, але справжність якої ми не можемо перевірити. «Міська божевільна» – один з найнебезпечніших архетипів в публічній площині. Особливо, коли вона є представником офіційних структур. Тому що її будуть цитувати, рефлексувати з її повідомлень та сміятися з неї. Але для того, щоб над чимось посміятися потрібно це уявити. А те що намальовано в уяві – складно свідомо звідти витягнути. Джерело забувається, а інформація залишається. В росії майже всі пропагандисти працюють з цього архетипу. Тому що це ефективно. Це краще за все керує масами. Бо ми живемо емоціями. Нам зараз НАДВАЖЛИВО стримувати свої емоції в раціональних рукавицях. Бо за рахунок тактичних рішень ми можемо програти стратегію. Так, сил мало, але ми не можемо дати собі помножити на нуль ті сили, які вже були вкладені. Важливо завжди задавати собі запитання «Кому вигідно, щоб я зараз відчув саме цю емоцію?». Критичне мислення і стриманість – найпотужніший захист в умовах інформаційної радіації.
Я не знаю що може надихнути більше, ніж зустріч з Главкомом ЗСУ Валерієм Федоровичем Залужним і начальником ГШ ЗСУ Сергієм Олександровичем Шапталою на позиціях наших воїнів Запорізького напрямку. Якщо в когось виникло відчуття що в описі до фото я трохи гіпорболізую, то подивіться на моє обличчя на фото. Таке підробити неможливо аххахах
Всі ми добре знаємо Романа, як учасника Культурного Десанту, через його сатиричні пісні. Але мало хто знає, що Роман, окрім того, що співак і гуморист, іще й воїн із реальним бойовим досвідом. Роман мобілізувався на початку повномасштабного вторгення, 26 лютого опинився в 120 бригаді ТРО, з якою і поїхав воювати на Бахмутський напрямок. Майже півтора роки окопного життя дали Роману змогу не лише фантастично влучно оспівувати карколомні пригоди солдатьського побуту, а і називати себе справжнім чоловіком. Рома зробив свій вибір і зробив його так, як вказала йому його совість. Рома не ховався, не втікав, не намагався пересидіти чи відкупитися. Рома взяв до рук зброю і став на захист держави і своїх рідних. А який вибір зробив ваш мужчина?
Авдіївський напрямок. 31 грудня. Вертеп. Культурний десант. Валерій Дзех і Дмитро Романчук.
Приспів цієї пісні має бути сучасною мантрою, яку щоденно кожен з нас має повторювати перед дзеркалом вранці та ввечорі. Для того, щоб памʼятати завдяки кому є можливість вірити в майбутнє, спілкуватись українською, дихати вільно та вірити в добро. Хто є атлантами того світу, який зараз ледь зберігає рівновагу. З вашим днем, кращі з кращих! Нехай вам щастить. Нехай справедливість та вдячність будуть вашими вірними супутниками. Бо без вас пиздець. Ну і друзі, ви ж розумієте що кращий спосіб підтримати ЗСУ це стати ЗСУ. 🫡♥️🤝
Хочемо подякувати Сергію Григоровичу та Лесі Рудь і їх фундації @lesia_ua_foundation за допомогу в придбанні двох бусів, які забезпечують роботу Культурного Десанту на Запорізькому та Херсонському напрямку. А також окрема вдячність @vaglivi_dii за переробку цих бусів з вантажних на пасажирські. Дякуємо вам! Дуже складно переоцінити важливість вашої підтримки. Обидва буса вже на повну працюють.
Очі воїнів, що занурюються в щасливі миті дитячих спогадів, не вдасться забути нікому, хто хоч раз їх побачить. Різдвяні традиції — невідʼємна частина теплих спогадів кожного про мирне життя. Посмішки на суворих, загартованих війною обличчях — те, заради чого хочеться жити і працювати ще інтенсивніше. Різдво — час, коли диво, так чи інакше, знаходить кожного з нас. Треба лише зуміти віднайти його всередині себе.
На День Святого Миколая за допомогою фонду @lesia_ua_foundation закупили для дітей загиблих героїв @59_ompbr 360 комплектів тритомників «100 українських казок» від а-ба-ба-га-ла-ма-га. Радянська влада цензурувала казки, які читали діти в радянському союзі, для того, щоб цінності формувалися в згоді з «методичкою». А завдяки таким збіркам українських казок ми можемо зазирнути в надра нашої культури. І наші діти мають ціннісно формуватися і складати свої уявлення про добро і зло, опираючись при цьому на першоджерела.
На День Святого Миколая за допомогою фонду @lesia_ua_foundation закупили для дітей загиблих героїв @59_ompbr 360 комплектів тритомників «100 українських казок» від а-ба-ба-га-ла-ма-га. Радянська влада цензурувала казки, які читали діти в радянському союзі, для того, щоб цінності формувалися в згоді з «методичкою». А завдяки таким збіркам українських казок ми можемо зазирнути в надра нашої культури. І наші діти мають ціннісно формуватися і складати свої уявлення про добро і зло, опираючись при цьому на першоджерела.
На День Святого Миколая за допомогою фонду @lesia_ua_foundation закупили для дітей загиблих героїв @59_ompbr 360 комплектів тритомників «100 українських казок» від а-ба-ба-га-ла-ма-га. Радянська влада цензурувала казки, які читали діти в радянському союзі, для того, щоб цінності формувалися в згоді з «методичкою». А завдяки таким збіркам українських казок ми можемо зазирнути в надра нашої культури. І наші діти мають ціннісно формуватися і складати свої уявлення про добро і зло, опираючись при цьому на першоджерела.
На День Святого Миколая за допомогою фонду @lesia_ua_foundation закупили для дітей загиблих героїв @59_ompbr 360 комплектів тритомників «100 українських казок» від а-ба-ба-га-ла-ма-га. Радянська влада цензурувала казки, які читали діти в радянському союзі, для того, щоб цінності формувалися в згоді з «методичкою». А завдяки таким збіркам українських казок ми можемо зазирнути в надра нашої культури. І наші діти мають ціннісно формуватися і складати свої уявлення про добро і зло, опираючись при цьому на першоджерела.
На День Святого Миколая за допомогою фонду @lesia_ua_foundation закупили для дітей загиблих героїв @59_ompbr 360 комплектів тритомників «100 українських казок» від а-ба-ба-га-ла-ма-га. Радянська влада цензурувала казки, які читали діти в радянському союзі, для того, щоб цінності формувалися в згоді з «методичкою». А завдяки таким збіркам українських казок ми можемо зазирнути в надра нашої культури. І наші діти мають ціннісно формуватися і складати свої уявлення про добро і зло, опираючись при цьому на першоджерела.
На День Святого Миколая за допомогою фонду @lesia_ua_foundation закупили для дітей загиблих героїв @59_ompbr 360 комплектів тритомників «100 українських казок» від а-ба-ба-га-ла-ма-га. Радянська влада цензурувала казки, які читали діти в радянському союзі, для того, щоб цінності формувалися в згоді з «методичкою». А завдяки таким збіркам українських казок ми можемо зазирнути в надра нашої культури. І наші діти мають ціннісно формуватися і складати свої уявлення про добро і зло, опираючись при цьому на першоджерела.
На День Святого Миколая за допомогою фонду @lesia_ua_foundation закупили для дітей загиблих героїв @59_ompbr 360 комплектів тритомників «100 українських казок» від а-ба-ба-га-ла-ма-га. Радянська влада цензурувала казки, які читали діти в радянському союзі, для того, щоб цінності формувалися в згоді з «методичкою». А завдяки таким збіркам українських казок ми можемо зазирнути в надра нашої культури. І наші діти мають ціннісно формуватися і складати свої уявлення про добро і зло, опираючись при цьому на першоджерела.
На День Святого Миколая за допомогою фонду @lesia_ua_foundation закупили для дітей загиблих героїв @59_ompbr 360 комплектів тритомників «100 українських казок» від а-ба-ба-га-ла-ма-га. Радянська влада цензурувала казки, які читали діти в радянському союзі, для того, щоб цінності формувалися в згоді з «методичкою». А завдяки таким збіркам українських казок ми можемо зазирнути в надра нашої культури. І наші діти мають ціннісно формуватися і складати свої уявлення про добро і зло, опираючись при цьому на першоджерела.
Авангард українського війська. Ті, чиє ім’я викликає страх у ворогів, хто ніколи не здається та не відступає. … Тут у кожному воїні слава та честь живе Ми стаємо на захист, як сонце завжди встає Брат за брата фатально кривавого ворога бʼє Збережемо історію – виборемо своє ДШВ! Вітаємо із професійним святом Десантно-штурмові війська Збройних Сил України! _ _ _ Дивіться повне відео на пісню «ДШВ» на YouTube каналі CulturalForcesMusic Автор музики: Саша Чемеров Автор слів: Саша Чемеров Виконавчий продюсер: Коля Сєрга Зведення та Мастеринг: Олег Федосов Режисер: Коля Сєрга Другі режисери: Микита Квасніков, Дмитро Капранов, Олександр Хоменко Режисер монтажу: Ілля Мкртчян Оператори: Артем Познанський, Ілля Колбасін, Микола Шмундир Особиста подяка: INSPIRA Business Club, Леся Рудь
До інформаційної гігієни слід ставитися так само відповідально, як і до особистої, насамперед коли ворог використовує ІПСО, щоб маніпулювати нашими думками, сіяти розбрат, напругу та недовіру всередині суспільства. Для цього нам потрібно вчитися критично ставитися до будь-якої інформації, яку ми отримуємо, і розпізнавати фейки. Не завжди достатньо просто сказати, що щось не відповідає дійсності. Перш ніж повірити в щось та ширити сумнівні новини, запитайте себе: Яке джерело інформації? Для кого призначене це повідомлення і чого воно намагається досягти? Якщо воно має викликати сильну реакцію, то чиїм цілям воно служить? Такі прості запитання часто змушують нас зупинитися і замислитися, стаючи важливими фільтрами, які допомагають нам дбати про те, що ми споживаємо. Критичне мислення — наша зброя в інформаційній війні. Вміння аналізувати інформацію, ставити під сумнів джерела та шукати альтернативні точки зору допомагає захистити себе від дезінформації та зберегти здоровий розум.
«Вірне серце твого сина я кладу тобі ніг…» на війні ця фраза звучить неймовірно точно. Тарас Петриненко пророк. В 1987 році він написав пісню, всю глибину і силу якої ми змогли відчути тільки через десятки років. Голос чарівної Любові Шіпілюк @luu.rut Малюнок Руслана Піхоти @ruslan_ukrainian_force Десь під Гуляйпільськом.
“Капелан” — пісня про вищу силу, яка допомагає нищити ворога. Саме через капеланів, військових священників, можна передати свої думки Богу про те, що воювати за свою землю — це честь, що людина — це щит своєї країни та рідні. Пісню Капелан написав й виконав військовий Олександр Ремез, до повномасштабного вторгнення — лідер гурту Руки’в Брюки, під час війни отримав поранення міною ПФМ-1 “лепесток”. В записі “Капелана” взяв участь світова зірка рок-музики — Джош Гоммі, лідер гурту “Queens of the Stone Age”, він створив і записав партію гітари. Бек-вокали у пісні заспівали капелани. Партія барабанів записувалася в зруйнованій церкві. Також у відео використаний уривок вірша військового та поета Павла Вишебаби “Замість сповіді”. Фронтова студія — проєкт Культурного Десанту із промоції мілітарної музичної культури, із запису та популяризації пісень, створених за участі безпосередніх учасників війни. Фронтова студія виходить щочетверга о 19:00 на YouTube-каналі Cultural Forces Music. Одночасно з відеоепізодом на музичних стрімінгових платформах з’являються пісні проєкту. Дивіться перший епізод Фронтової студії за посиланням в шапці профілю. Проєкт реалізується за фінансової підтримки банку ПУМБ. Ведучі: Миколай Сєрга — військовослужбовець та очільник Культурного Десанту Саша Чемеров — музикант та музичний продюсер Культурного Десанту Генеральний продюсер: Миколай Сєрга Режисер: Миколай Сєрга Автор ідеї: Миколай Сєрга Музичний продюсер: Саша Чемеров Виконавчий і лінійний продюсер: Павло Коробчук Керівник постпродакшну: Ілля Мкртчян Оператори: Артем Познанський, Ілля Мкртчян, Костя Лобода Режисери монтажу: Артем Познанський, Ілля Мкртчян Редактор: Павло Коробчук Дизайнер: Іван Симоновський Звукорежисер: Максим Литвинчук
Коли військовий після автомата бере в руки музичний інструмент. Коли він осмислює в своїх піснях пережите на фронті. Коли вранці захищає українську культуру, а ввечері її створює. Фронтова студія — проєкт Культурного Десанту із промоції мілітарної музичної культури, із запису та популяризації пісень, створених за участі безпосередніх учасників війни. Фронтова студія оприлюднить сезон відеоепізодів, а також — музичний альбом, записаний у пересувній студії звукозапису. Проєкт реалізується за фінансової підтримки банку ПУМБ. Фронтова студія виходитиме щочетверга о 19:00 на YouTube-каналі Cultural Forces Music (посилання в шапці профілю). Одночасно з відеоепізодом на музичинх стрімінгових платформах з’являтимуться пісні проєкту. Ведучі: Миколай Сєрга — військовослужбовець та очільник Культурного Десанту Саша Чемеров — музикант та музичний продюсер Культурного Десанту Генеральний продюсер: Миколай Сєрга Режисер: Миколай Сєрга Автор ідеї: Миколай Сєрга Музичний продюсер: Саша Чемеров Лінійний продюсер: Павло Коробчук Редактор: Павло Коробчук Керівник постпродакшну: Ілля Мкртчян Оператори: Ілля Мкртчян, Артем Познанський Дизайнер: Іван Симоновський Інженер звукозапису: Максим Литвинчук Інженер зведення та мастерингу: Алекс Крамер
Дитячі спогади чи батьківська гордість, кутя та вареники, колядки та щедрівки — те, що неодмінно викликає приємне тепло всередині кожного з нас. Сімейне свято — те, що неодмінно чекає на кожного воїна після нашої перемоги. А поки війна триває, трохи різдвяного настрою — той мінімум, на який заслуговує кожен військовослужбовець.
Війна не закінчується з останнім пострілом. Вона триває в тілах і душах тих, хто пройшов через пекло бою. Реінтеграція поранених воїнів — це не тільки про те, щоб повернути людей до «того, як». Це про те, щоб допомогти їм знайти місце в житті, нову мету, нову мрію. І в цьому процесі культура відіграє важливу роль, стаючи потужним інструментом зцілення та відновлення. Справжній митець, який щиро співпереживає своїй аудиторії, може допомогти їй виразити та опрацювати травматичний досвід. Мистецтво може дати військовим, які повертаються до мирного життя, енергію та натхнення, щоб рухатися далі, навіть попри найскладніші травми. Воно нагадує про мрії та надії та допомагає уявити нові можливості й майбутнє. І коли люди відчувають, що їх цінують, що про них піклуються, це дає їм сили жити. Саме тому культура — це міст, який веде до нового життя.
“Широкоє болотище” — народна лемківська пісня про любов до дівчини, яка піде у світи й дістанеться іншому. Версія пісні поширена також в Центрі України, тому ця пісня об’єднує всю Україну. Виконує пісню “Широкоє болотище” військовий Андрій Кохан. У боях отримав поранення у горло, тому під час запису пісні йому було важко співати. У цивільному житті Андрій Кохан — один з найкращих джазових басистів. Перкусію до пісні записав військовослужбовець, барабанщик Олександр Селезньов, який зіграв музичні партії на зброї — автоматі, РПГ, “Байрактарі” тощо. Бандуру записав військовий розвідник, кулеметник Тарас Столяр, заслужений артист України, учасник “Культурного Десанту”, який з перших днів повномасштабного вторгнення брав участь в обороні Києва та Сходу України. Контрабас записав військовий В’ячеслав Краснопольський, який служить у фінансово-економічній службі навчального центру. Бек-вокали виконала співачка Ксенія Башибулар, яка працює з “Культурним Десантом» на Запорізькому напрямку. Саксофон записав військовослужбовець Михайло Сарана, учасник “Культурного Десанту”. Дивіться другий епізод Фронтової студії на YouTube-каналі CulturalForcesMusic за посиланням у шапці профілю. Фронтова студія — проєкт Культурного Десанту із промоції мілітарної музичної культури, із запису та популяризації пісень, створених за участі безпосередніх учасників війни. Фронтова студія виходить щочетверга о 19:00 на YouTube-каналі Cultural Forces Music. Одночасно з відеоепізодом на музичних стрімінгових платформах з’являються пісні проєкту. Проєкт реалізується за фінансової підтримки банку ПУМБ. Ведучі: Миколай Сєрга — військовослужбовець та очільник Культурного Десанту Саша Чемеров — музикант та музичний продюсер Культурного Десанту Генеральний продюсер: Миколай Сєрга Режисер: Миколай Сєрга Автор ідеї: Миколай Сєрга Музичний продюсер: Саша Чемеров Виконавчий і лінійний продюсер: Павло Коробчук Керівник постпродакшну: Ілля Мкртчян Оператори: Артем Познанський, Ілля Мкртчян, Костя Лобода Режисери монтажу: Артем Познанський, Ілля Мкртчян Редактор: Павло Коробчук Дизайнер: Іван Симоновський Звукорежисер: Максим Литвинчук
