247/300 Ще один прекрасний автозвір для нашої «Хартії». Продовжуємо заряджати своїх, дякуємо всім за допомогу. 💙 ПриватБанк: 4627 0551 1036 9054 💛 Patreon: www.patreon.com/serhiyzhadan 💙 PayPal: [email protected]
Привітали Президента Української федерації футболу з перемогою національної збірної. Нам дуже необхідні перемоги. Перемоги об‘єднують, перемоги надихають. Як на футбольному полі, так і на полі бою. Нещодавно Андрій відвідував нашу «Хартію», тепер ось ми прийшли до нього з візитом ввічливості) Не міг не принести книжки. Ясна річ, Тараса Григоровича (Шевченко в Шевченка вдома, звісно, є, але хай і в Будинку футболу теж буде))) Але головне – подарував Андрію щоденник Володі Вакуленка – можливо, найточнішу і найболючішу книжку цієї війни. Пам‘ятаймо тих, хто відійшов, підтримуймо тих, хто б‘ється!
Передали 620 000 гривень із зимових концертів на потреби 13-Ї бригади НГУ «Хартія». Дякуємо дорогій агенції «Sabotage» за організацію, дякуємо всім, хто приходив і слухав. Підтримуйте свою культуру – вона багато на що здатна. 💙 ПриватБанк: 4627 0551 1036 9054 💛 Patreon: www.patreon.com/serhiyzhadan 💙 PayPal: [email protected]
Друзі, а в Харкові тим часу відкрилась фантастична виставка Макова. Сердечно всім раджу і рекомендую. Павло, здавалося б, давно призвичаїв до своєї геніальності, а ось дивишся на нові його роботи – і все, ніби вперше: любов, надія, ностальгія. Я навіть вірш із цього приводу написав))): Теплий відбиток, чорнильний маркер: мов робітник, що виріс і вивчивсь – Харків, яким його бачить Маков, себто, яким його бачить вічність. З довгих, барачних, нічних закамарків віра у цю тривалу затію: Маков, який прописує Харків, лишає відбиток, себто надію. Все ще станеться перегодом, і розгортається над тобою світ, який може стати офортом, себто, може стати любов’ю.
Друзі, а я нагадую, що за два місяці, 25 травня, зустрічаємось із вами в Києві, в Палаці спорту. Для мене це дуже-дуже особливий вечір. По-перше, побачимо, скільки нас збереться. По-друге, подивимось, скільки ми зберемо. Вечір благодійний – усі кошти передаємо на потреби 13-Ї бригади НГУ «Хартія». До зустрічі!
Отримав зарплатню. Віддав на патронатну службу бригади. Забуте за 20 років відчуття – отримувати кошти від держави. Зрештою, від початку планував залишати зарплатню в бригаді. Тож хай піде на потреби родинам поранених. Підтримуйте українське військо – воно творить історію.
Цього дня, два роки тому загинув Георгій Тарасенко, Жора, командир підрозділу «Фрайкор», який звільняв Харківщину. Відтоді кожна весна – це, зокрема, і згадка про Жору. Так само, як і про всіх тих, хто щоденно відходить, витворюючи своїми життєписами та біографіями нашу нову реальність – наповнену болем, пам‘яттю і вірою. Холодний Яр сьогодні дощовий, похмурий, але сильний. Спочивай із миром, Друже.
Харків щороку, влітку, набуває якоїсь особливої лінивості і непоквапливості, заростаючи травою, наскрізь проймаючись вітром зі степу. Небо стає низьким, його стає багато. Вулична торгівля, зупинки з парою пасажирів, що терпляче й відсторонено чекають на громадський транспорт, трамвайні колії, зарослі польовими квітами. Багато пилу і пташиного співу, тихі високі дерева на подвір‘ях, мудрі розмови при крамницях. Вихідні закінчуються, літо набуває сили. З півночі чутно канонаду. Місто готується до оборони.
Як так сталося, що ми опинилися тут? Як так сталося, що тут опинилися саме ми? Стоїть гурт людей. Пробує зібрати до купи розібраний голос. Скласти, полагодити, відігріти. Збережімо, – говорять, – це світло, що зібране з темряви і осліплення. Збережімо цю пам’ять, наповнену будівельним камінням забуття, збережімо собі нашу мову, виписану мовчанням. Нестерпним є це відтворювання забутого, збереження зрадженого, переписування знищеного. І ти теж міг би щось сказати. Ти теж бачив, як вона заходила в дім – чорна жінка передчуття, жінка призначення, жінка печалі. Це пробивається голос, ладнається інструмент, на якому вчилися грати покоління меланхолійних дітей, вчилися видобувати зневагу, вчилися керувати дощем. І ось стоїть гурт. Тривожиться серед міста. І стою в цьому гурті я – наче поставлений в реченні знак питання. Що ти питаєш мною? Що ти хочеш підважити, що заперечити? Я не маю в собі стільки звуку, аби передати твій сумнів. Я не маю стільки сміливості, аби вголос промовити те, що ти для нас підготував. Печальний питальний знак. Літера недовіри. Що тобі самому незрозуміло в цьому місиві тексту? Що викликає скепсис, що потребує пояснень? Все ж зрозуміло, бачиш сам – усе зрозуміло. Кожне наступне питання – лише посилює біль. Кожне наступне питання – лише спрощує вибір. Гостра спокуса знання. Смертельна межа виживання. Перечитай мене. Перевигадай. Переклади.
Друзі, хотів сказати таку річ. Наші колеги з фонду UA First Aid відкрили збір на 100 наборів для непрямого переливання крові у догоспітальних умовах. Переливання крові на догоспітальному етапі може врятувати життя наших захисників. Детальніше про це розповідають мої подруги – бойові медикині Юля Куба і Тайра. Всі набори буде передано на стабілізаційні пункти, екіпажі медичної евакуації та бойовим медикам на потреби військових підрозділів. 🎯 Наша ціль: 150 000 грн 🔗Посилання на банку: https://send.monobank.ua/jar/AabfeA6Bw2 💳Номер картки банки: 5375 4112 1604 4086 Про склад набору та його використання можна прочитати на сайті https://farma.kyiv.ua/ Віримо в нашу перемогу та донатимо на ЗСУ!
Павло Тичина (Із «Замість сонетів і октав») ІСПИТ Тільки що почали ми землю любить, взяли заступа в руки, колоші закачали… — ради Бога, манжети надіньте, що-небудь їм скажіть: вони питають, чи єсть у нас культура! Якісь цибаті чужоземці покурювали крізь пенсне. А навколо злидні — як гудина, як гич! А навколо земля, столочена, руда… Тут ходив Сковорода. 1920 На фото – Харків сьогодні, 27.03.2024
Відіграли три концерти в госпіталях Дніпра, Харкова та Києва в межах благодійного проекту «Ми однієї крові». Ми давно й регулярно виступаємо в госпіталях. Зазвичай, це дуже щемкі й відкриті зустрічі, в яких багато болю, але куди більше сили та любові. Цього разу важливо було підтримати цікаву ідею. Автори проекту створили колекцію одягу з цитатами з моїх віршів. Гроші з продажу колекції будуть направлені на виготовлення адаптивного одягу для поранених військових. То ж незабаром у госпіталях зʼявляться зручні речі для наших захисників. А підтримати проект можна за посиланням: https://lifesavingmerch.com.ua/?gclid=CjwKCAjwoPOwBhAeEiwAJuXRh3YAgO7bF4iDbJIt3RmSzriXdxxj4Ar-7vCNIvs9-2mchB3ST7ZFChoCTHgQAvD_BwE
Відіграли три концерти в госпіталях Дніпра, Харкова та Києва в межах благодійного проекту «Ми однієї крові». Ми давно й регулярно виступаємо в госпіталях. Зазвичай, це дуже щемкі й відкриті зустрічі, в яких багато болю, але куди більше сили та любові. Цього разу важливо було підтримати цікаву ідею. Автори проекту створили колекцію одягу з цитатами з моїх віршів. Гроші з продажу колекції будуть направлені на виготовлення адаптивного одягу для поранених військових. То ж незабаром у госпіталях зʼявляться зручні речі для наших захисників. А підтримати проект можна за посиланням: https://lifesavingmerch.com.ua/?gclid=CjwKCAjwoPOwBhAeEiwAJuXRh3YAgO7bF4iDbJIt3RmSzriXdxxj4Ar-7vCNIvs9-2mchB3ST7ZFChoCTHgQAvD_BwE
Відіграли три концерти в госпіталях Дніпра, Харкова та Києва в межах благодійного проекту «Ми однієї крові». Ми давно й регулярно виступаємо в госпіталях. Зазвичай, це дуже щемкі й відкриті зустрічі, в яких багато болю, але куди більше сили та любові. Цього разу важливо було підтримати цікаву ідею. Автори проекту створили колекцію одягу з цитатами з моїх віршів. Гроші з продажу колекції будуть направлені на виготовлення адаптивного одягу для поранених військових. То ж незабаром у госпіталях зʼявляться зручні речі для наших захисників. А підтримати проект можна за посиланням: https://lifesavingmerch.com.ua/?gclid=CjwKCAjwoPOwBhAeEiwAJuXRh3YAgO7bF4iDbJIt3RmSzriXdxxj4Ar-7vCNIvs9-2mchB3ST7ZFChoCTHgQAvD_BwE
Відіграли три концерти в госпіталях Дніпра, Харкова та Києва в межах благодійного проекту «Ми однієї крові». Ми давно й регулярно виступаємо в госпіталях. Зазвичай, це дуже щемкі й відкриті зустрічі, в яких багато болю, але куди більше сили та любові. Цього разу важливо було підтримати цікаву ідею. Автори проекту створили колекцію одягу з цитатами з моїх віршів. Гроші з продажу колекції будуть направлені на виготовлення адаптивного одягу для поранених військових. То ж незабаром у госпіталях зʼявляться зручні речі для наших захисників. А підтримати проект можна за посиланням: https://lifesavingmerch.com.ua/?gclid=CjwKCAjwoPOwBhAeEiwAJuXRh3YAgO7bF4iDbJIt3RmSzriXdxxj4Ar-7vCNIvs9-2mchB3ST7ZFChoCTHgQAvD_BwE
Відіграли три концерти в госпіталях Дніпра, Харкова та Києва в межах благодійного проекту «Ми однієї крові». Ми давно й регулярно виступаємо в госпіталях. Зазвичай, це дуже щемкі й відкриті зустрічі, в яких багато болю, але куди більше сили та любові. Цього разу важливо було підтримати цікаву ідею. Автори проекту створили колекцію одягу з цитатами з моїх віршів. Гроші з продажу колекції будуть направлені на виготовлення адаптивного одягу для поранених військових. То ж незабаром у госпіталях зʼявляться зручні речі для наших захисників. А підтримати проект можна за посиланням: https://lifesavingmerch.com.ua/?gclid=CjwKCAjwoPOwBhAeEiwAJuXRh3YAgO7bF4iDbJIt3RmSzriXdxxj4Ar-7vCNIvs9-2mchB3ST7ZFChoCTHgQAvD_BwE
Окружна траса, як певний рубіж, переділ. Виїжджаєш за місто – відразу обступає степ, який о цій порі палає кольорами і запахами, всотує в себе всю спеку цього червня, відбиває, мов око, вибілені небеса з дивним нашаруванням хмар. Трасою на північ трапляється багато битих будинків, порожні крамниці та церкви, розстріляні наскрізь рекламні щити, на яких давно нічого не рекламується. Поля порожні, вздовж доріг стоять повідомлення про міни. А ось на схід поля засіяні, хоча теж порожньо – лише спека стоїть над обрієм, назирає звіддалік за оборонним валом окружної, за кварталами, що крейдяно горять проти сонця, за великим натрудженим серцем промзони. Надвечір спека спадає, зелень пахне гіркувато й пронизливо. Фури відкочуються на південь. У місті залишаються ті, хто його любить. #танґо_харків
Всіх із Днем Національної гвардії України! Вітання гвардійцям!
Тому що там, де Хартія – там завжди майорить державний прапор України!
Десь під Харковом. Попрацювали(
Друзі, о 12.00, на своєму патреоні http://www.patreon.com/serhiyzhadan почитаю вам нову прозу. Доєднуйтесь!
Друзі на патреоні, заходьте сьогодні на шосту – почитаю нові вірші.
Друзі, доброго ранку. А тут ось така ініціатива. Давайте підтримаємо хлопців. Буду вдячний за поширення інформації. За ініціативою БФ «Громадянин» 21 квітня 2024 р. двоє морських піхотинців: Олексій Руденко та Георгій Рошка будуть бігти марафон у Лондоні, щоб нагадати світу про війну в Україні та зібрати необхідні кошти для важкопоранених захисників. Олексію відірвало праву ногу на лінії фронту за кілька сотень метрів від російських снайперів на Донбасі, Георгію ампутували ліву руку в бункері Азовсталі після влучання снаряду під час облоги Маріуполя. Тепер два українські морпіхи прибули до Великої Британії, щоб прийняти новий виклик: 21 квітня пробігти Лондонський марафон. Обох захисників заохотив до бігу тренер команди Слава Кулаковський, який десять років тому втратив ліву руку і став професійним спортсменом та тренером-реабілітологом для поранених військовослужбовців. У неділю він бігтиме поряд з двома морськими піхотинцями. Вони разом не тільки хочуть зібрати кошти на реабілітацію та сучасні протези іншим бійцям, але й нагадати людям про необхідність підтримки бойових зусиль. Підтримайте бігунів, донатьте через сторінки Лондонського марафону Олексія, Георгія та Слави https://mssg.me/ukrainianmarinesteam2024
