Новий рік розпочався, і знаєте що? Все буде так, як ви цього захочете. Наприклад: Бути дерзкою, коли всі чекають тиші. Бути яскравою, коли світ стає сірим. Бути сміливою, навіть коли страшно. Цей пост — не про ідеали і не про зовнішнє.Це про свободу. Свободу бути собою, зростати, ламати навʼязані шаблони, і створювати свої правила. Цей рік може стати будь-яким. Це залежить тільки від нас.
Новий рік розпочався, і знаєте що? Все буде так, як ви цього захочете. Наприклад: Бути дерзкою, коли всі чекають тиші. Бути яскравою, коли світ стає сірим. Бути сміливою, навіть коли страшно. Цей пост — не про ідеали і не про зовнішнє.Це про свободу. Свободу бути собою, зростати, ламати навʼязані шаблони, і створювати свої правила. Цей рік може стати будь-яким. Це залежить тільки від нас.
Новий рік розпочався, і знаєте що? Все буде так, як ви цього захочете. Наприклад: Бути дерзкою, коли всі чекають тиші. Бути яскравою, коли світ стає сірим. Бути сміливою, навіть коли страшно. Цей пост — не про ідеали і не про зовнішнє.Це про свободу. Свободу бути собою, зростати, ламати навʼязані шаблони, і створювати свої правила. Цей рік може стати будь-яким. Це залежить тільки від нас.
Щоб глибше зрозуміти текст – треба його відчути : Чи замислювалися ви коли-небудь над тим, що означає йти по життю з надією або йти по життю з вірою? На перший погляд, ці поняття можуть здаватися схожими, але насправді вони кардинально відрізняються одне від одного. Коли я замислювалася на цю тему то усвідомлювала, що надія завжди пов’язана з очікуваннями та оцінками. Тобто вона сповнена емоцій і виходить, що природа її мінлива й непостійна .Логічно, що з часом психіка втомлюється чекати, неминуче приводячи до розчарування. І вже виникають питання стосовно мети. Віра, натомість, — внутрішній фундамент. Вона не піддається зовнішнім оцінкам, не залежить від чужих думок і нічого не боїться. Бо вона тиха та непохитна сила, яка веде вперед навіть тоді, коли шлях невидимий. Тут немає емоційних гойдалок, а тільки інтуїтивна навігація, яка не дасть зійти зі свого маршруту. Вона не обіцяє кінцевого пункту призначення, але впевнено веде від сходинки до сходинки. На сьогодні висновок такий : Надія дивиться у майбутнє і чекає. Віра дивиться в себе і діє.
Щоб глибше зрозуміти текст – треба його відчути : Чи замислювалися ви коли-небудь над тим, що означає йти по життю з надією або йти по життю з вірою? На перший погляд, ці поняття можуть здаватися схожими, але насправді вони кардинально відрізняються одне від одного. Коли я замислювалася на цю тему то усвідомлювала, що надія завжди пов’язана з очікуваннями та оцінками. Тобто вона сповнена емоцій і виходить, що природа її мінлива й непостійна .Логічно, що з часом психіка втомлюється чекати, неминуче приводячи до розчарування. І вже виникають питання стосовно мети. Віра, натомість, — внутрішній фундамент. Вона не піддається зовнішнім оцінкам, не залежить від чужих думок і нічого не боїться. Бо вона тиха та непохитна сила, яка веде вперед навіть тоді, коли шлях невидимий. Тут немає емоційних гойдалок, а тільки інтуїтивна навігація, яка не дасть зійти зі свого маршруту. Вона не обіцяє кінцевого пункту призначення, але впевнено веде від сходинки до сходинки. На сьогодні висновок такий : Надія дивиться у майбутнє і чекає. Віра дивиться в себе і діє.
Мене часто запитують про мої лайфхаки у вихованні сина, погнали : -Я намагаюся приймати його позиції та погляди. -Я намагаюся бути на його хвилі. -Я контролюю його таким чином, щоб він думав, що вільний і самостійний. -Я не лізу в його гаджети, не читаю переписки і не сварю за погані слова. Він може сказати мат при мені, і я можу не відреагувати, але пізніше, у спокійній атмосфері, ми говоримо про когнітивний контроль. -Я поважаю його друзів і їхні прогулянки. -Я можу дозволити йому не йти до школи, коли відчуваю, що він на межі своїх можливостей. -Я завжди захищаю його перед іншими і не сварю в чужій присутності. -Я мовчу та підтримую, коли він встановлює свої особисті кордони. -Ми подорожуємо, бо я хочу, щоб він став громадянином світу. -Я не змушую його читати, медитувати чи лягати спати о 21:00. -Я дозволяю грати в комп’ютерні ігри (хоч це і мамська біль) Але забороняючи я відчуваю, що може статися надлом. -Я не змушую його мити руки, просто кажу: “Лікувати глисти будеш сам, позичаючи гроші у друзів, бабусь чи дідусів”. І відповідаю за свої слова… -Я не змушую його їсти здорову їжу, а просто сама так харчуюся і попереджаю про можливі наслідки. Часу лежати в лікарні з ним у мене не буде. -Я можу підвищити голос, коли емоційно не справляюся, але завжди вибачаюся. -Так, іноді я можу психонути і наговорити дурниць, але він знає про мої жіночі особливості, бо ми часто про це говоримо. Тому він часто мені говорить: “Я не збираюся слухати цей брєд”. В цілому я розмовляю з ним, ділюся своїм досвідом, розповідаю йому про себе, про нього, про життя, показую світ і його недосконалості. Без очікувань, порівнянь і оцінок. Я роблю те, що можу і відчуваю, ідучи в ногу зі своїм розвитком і знаннями.
Мене часто запитують про мої лайфхаки у вихованні сина, погнали : -Я намагаюся приймати його позиції та погляди. -Я намагаюся бути на його хвилі. -Я контролюю його таким чином, щоб він думав, що вільний і самостійний. -Я не лізу в його гаджети, не читаю переписки і не сварю за погані слова. Він може сказати мат при мені, і я можу не відреагувати, але пізніше, у спокійній атмосфері, ми говоримо про когнітивний контроль. -Я поважаю його друзів і їхні прогулянки. -Я можу дозволити йому не йти до школи, коли відчуваю, що він на межі своїх можливостей. -Я завжди захищаю його перед іншими і не сварю в чужій присутності. -Я мовчу та підтримую, коли він встановлює свої особисті кордони. -Ми подорожуємо, бо я хочу, щоб він став громадянином світу. -Я не змушую його читати, медитувати чи лягати спати о 21:00. -Я дозволяю грати в комп’ютерні ігри (хоч це і мамська біль) Але забороняючи я відчуваю, що може статися надлом. -Я не змушую його мити руки, просто кажу: “Лікувати глисти будеш сам, позичаючи гроші у друзів, бабусь чи дідусів”. І відповідаю за свої слова… -Я не змушую його їсти здорову їжу, а просто сама так харчуюся і попереджаю про можливі наслідки. Часу лежати в лікарні з ним у мене не буде. -Я можу підвищити голос, коли емоційно не справляюся, але завжди вибачаюся. -Так, іноді я можу психонути і наговорити дурниць, але він знає про мої жіночі особливості, бо ми часто про це говоримо. Тому він часто мені говорить: “Я не збираюся слухати цей брєд”. В цілому я розмовляю з ним, ділюся своїм досвідом, розповідаю йому про себе, про нього, про життя, показую світ і його недосконалості. Без очікувань, порівнянь і оцінок. Я роблю те, що можу і відчуваю, ідучи в ногу зі своїм розвитком і знаннями.
Дивовижно, як може змінюватися сприйняття, коли вектор уваги спрямовується в незвідане ремесло. Ще вчора спорт для мене був чужим та далеким, спортзали здавались складами непотрібного металу, інші види спорту – знущанням над собою. Сьогодні – це багатогранний процес , який відійшов від одного поняття «заради красивих форм» Тепер це частина життя, перекладена мною на мову тіла, яка чесно розповідає про мій стан. Іншими словами, це дзеркало, в якому я бачу не тільки силу м’язів, а й дисципліну, стійкість, терпіння, здатність рухатися далі. Зустрічі із собою справжньою, без виправдань. Лише ти і межі, які або розширюєш, або приймаєш. Своєрідний тренажер, де самообман миттєво викривається і лягає на долоню. Але найцікавіший інсайт: спорт — це не про боротьбу, а про розуміння. Одного разу настає момент, коли мастурбація тренажерів закінчується, і з’являється стан усвідомленості, впевненості, процесу без насильства над собою. Коли ти більше не змушуєш себе, а знаходиш ритм, у якому тобі комфортно, не перетворюючи тренування на покарання, а роблячи з нього мистецтво. Інтимний діалог, у якому відкривається і сила, і вразливість. Філософія руху — руху до себе.
Дивовижно, як може змінюватися сприйняття, коли вектор уваги спрямовується в незвідане ремесло. Ще вчора спорт для мене був чужим та далеким, спортзали здавались складами непотрібного металу, інші види спорту – знущанням над собою. Сьогодні – це багатогранний процес , який відійшов від одного поняття «заради красивих форм» Тепер це частина життя, перекладена мною на мову тіла, яка чесно розповідає про мій стан. Іншими словами, це дзеркало, в якому я бачу не тільки силу м’язів, а й дисципліну, стійкість, терпіння, здатність рухатися далі. Зустрічі із собою справжньою, без виправдань. Лише ти і межі, які або розширюєш, або приймаєш. Своєрідний тренажер, де самообман миттєво викривається і лягає на долоню. Але найцікавіший інсайт: спорт — це не про боротьбу, а про розуміння. Одного разу настає момент, коли мастурбація тренажерів закінчується, і з’являється стан усвідомленості, впевненості, процесу без насильства над собою. Коли ти більше не змушуєш себе, а знаходиш ритм, у якому тобі комфортно, не перетворюючи тренування на покарання, а роблячи з нього мистецтво. Інтимний діалог, у якому відкривається і сила, і вразливість. Філософія руху — руху до себе.
Дивовижно, як може змінюватися сприйняття, коли вектор уваги спрямовується в незвідане ремесло. Ще вчора спорт для мене був чужим та далеким, спортзали здавались складами непотрібного металу, інші види спорту – знущанням над собою. Сьогодні – це багатогранний процес , який відійшов від одного поняття «заради красивих форм» Тепер це частина життя, перекладена мною на мову тіла, яка чесно розповідає про мій стан. Іншими словами, це дзеркало, в якому я бачу не тільки силу м’язів, а й дисципліну, стійкість, терпіння, здатність рухатися далі. Зустрічі із собою справжньою, без виправдань. Лише ти і межі, які або розширюєш, або приймаєш. Своєрідний тренажер, де самообман миттєво викривається і лягає на долоню. Але найцікавіший інсайт: спорт — це не про боротьбу, а про розуміння. Одного разу настає момент, коли мастурбація тренажерів закінчується, і з’являється стан усвідомленості, впевненості, процесу без насильства над собою. Коли ти більше не змушуєш себе, а знаходиш ритм, у якому тобі комфортно, не перетворюючи тренування на покарання, а роблячи з нього мистецтво. Інтимний діалог, у якому відкривається і сила, і вразливість. Філософія руху — руху до себе.
Провела з сином тренд-експеримент 😁
Back to Samui 👌
Дива, знаєте, — річ примхлива. Їх не замовиш за розкладом, не впишеш у список справ. Вони просто з’являються: десь між випадковістю та інтуїцією. Хочеш вірити в дива? Чудово! Не хочеш? Ну, нехай. Все одно вони трапляються — раптово, дивно і зовсім не за планом. Готові до нового року? Let’s begin🎄
Я тут вирішила переглянути свій рік… Знаєте, така стандартна практика: «Ну-но, що ж там у мене сталося?» І раптом зрозуміла, що наш мозок – той ще най…общік! Запам’ятовує тільки тригерні моменти або взагалі нічого не пам’ятає, а ось телефон – молодець. А якщо подумати – подій за рік більше, ніж днів! Навіть більше, ніж років. Причому з величезним бонусом у вигляді різноманітних емоцій! Але буду тільки про хороше 🙂 Незважаючи на все, ми продовжуємо. Кожен день, кожен тиждень, кожен рік. Тож, почнемо ще раз. Новий рік, нові можливості, нові дурниці, які обов’язково стануться. І найголовніше – нехай кожен день буде не лише «подією», а й справжнім кайфом. І нехай на нашу землю прийде нарешті спокій. Наше життя – це не «пунктир», а цілісна історія. Навіть якщо іноді здається, що це просто чернетка, пам’ятайте, що це і є справжнє життя . З наступаючим ❤️
Той випадок коли ти боїшся сісти навіть на мопед 😁🚀
Той випадок коли ти боїшся сісти навіть на мопед 😁🚀
Якби ми знали від самого початку, що всі відповіді вже всередині нас, ми б не шукали їх у чужих словах, прогнозах, знаках, не перекладали б відповідальність на чужі рішення. Ми б пам’ятали, що кожна клітина нашого тіла, кожна вібрація нашого серця вже несе знання. Ми звикли боятися тиші, тому що в ній немає відволікаючого шуму. Немає ілюзій. Лише ти і твоя правда. Іноді незручна, іноді така, що не відповідає очікуванням інших. Але твоя. Коли ми перестаємо слухати чужі голоси і починаємо слухати себе – всередині настає тиша. Глибока, чиста. У цій тиші – ясність. У цій ясності – сила. І ти вже знаєш, куди йти. Ти вже знаєш, що робити. Ти просто боялась собі зізнатися. Тепер – слухай.
Якби ми знали від самого початку, що всі відповіді вже всередині нас, ми б не шукали їх у чужих словах, прогнозах, знаках, не перекладали б відповідальність на чужі рішення. Ми б пам’ятали, що кожна клітина нашого тіла, кожна вібрація нашого серця вже несе знання. Ми звикли боятися тиші, тому що в ній немає відволікаючого шуму. Немає ілюзій. Лише ти і твоя правда. Іноді незручна, іноді така, що не відповідає очікуванням інших. Але твоя. Коли ми перестаємо слухати чужі голоси і починаємо слухати себе – всередині настає тиша. Глибока, чиста. У цій тиші – ясність. У цій ясності – сила. І ти вже знаєш, куди йти. Ти вже знаєш, що робити. Ти просто боялась собі зізнатися. Тепер – слухай.
Якби ми знали від самого початку, що всі відповіді вже всередині нас, ми б не шукали їх у чужих словах, прогнозах, знаках, не перекладали б відповідальність на чужі рішення. Ми б пам’ятали, що кожна клітина нашого тіла, кожна вібрація нашого серця вже несе знання. Ми звикли боятися тиші, тому що в ній немає відволікаючого шуму. Немає ілюзій. Лише ти і твоя правда. Іноді незручна, іноді така, що не відповідає очікуванням інших. Але твоя. Коли ми перестаємо слухати чужі голоси і починаємо слухати себе – всередині настає тиша. Глибока, чиста. У цій тиші – ясність. У цій ясності – сила. І ти вже знаєш, куди йти. Ти вже знаєш, що робити. Ти просто боялась собі зізнатися. Тепер – слухай.
Ідеї, які здаються дивними, одного дня стануть стандартами, якщо не зупинятися 🕊️
Можна йти додому ))
Ароматна кава, що пробуджує нові відчуття ✨ З капсульною кавою @lorcoffee_ua кожен ковток перетворюється на справжній ритуал насолоди та наповнює бадьорістю. Легко обрати каву L’oR під ваш настрій та смак, адже на сайті великий вибір капсул із різною міцністю та смаковими характеристиками — це справжнє відкриття для поціновувачів досконалого смаку 👌 #каваукапсулах #капсуликави #lorespresso #lorcoffee #lor
Іноді хочеться, щоб ранок був таким легким, як подих, а день позбавлений метушні та наповнений спокоєм та натхненням. Без поспіху, без зайвих думок — лише ти, цей момент і відчуття гармонії. Ідеальний ранок починається з чашки ароматної кави. Кавомашина від @lorcoffee_ua дозволяє приготувати ароматну та насичену каву всього одним натиском кнопки. Завдяки використанню капсул жодного миття чи зайвого клопоту — лише чистий аромат і смак справжньої кави. Ранкова кава — це особливий ритуал, що дозволяє відчути, як час сповільнюється, а кожен ковток наповнює теплом і натхненням. L’OR Barista Sublime створює кавові миті, сповнені легкості та щастя. #lor #lorcoffee #lorespresso #капсуликава #каваукапсулах
📌Психічне здоров’я — не слабкість, а найголовніший ресурс. 📌Тривога, депресія чи панічні атаки — сигнали, що час зупинитися і подбати про себе. 📌Просити про допомогу — сміливість, а не сором. 📌Дбати про свій внутрішній стан — не егоїзм, а любов до себе. Випуск на каналі, посилання в шапці профілю @wake_up.ua дякую, що ти в мене є !
